Загубилась між днів.
Загубила себе.
Загу... Била
у тривожний набат -
Може хто відшукає сліди?
Крижані валуни...
і пір'їни... Підрізані крила.
І розхристаний час
на розхресті шляхів...
чи біди.
Бив неспокій, не спав.
І не спала... Сум’ятя...
Ламало.
Кліпнув сон і лишив
мряці ночі небогу
саму..
Колихала себе
і світання
безсонно гойдала,
як тулила до віч
невколисане марево сну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702377
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.11.2016
автор: Адель Станіславська