Молюсь, Україно, за тебе,
За долю твою непросту,
Невмілий свій правлю молебен
За грішну мою і святу.
Молюся за тебе уклінно
І вірю в твій зоряний час,
Кохана моя Україно,
Обрала той шлях, що й Тарас.
Я слово тримаю, мов зброю,
Звертаюсь щодня до небес,
З тобою ми мрієм обоє
Щоб славний народ наш воскрес.
Щоб зайди звернули з дороги
І ворог в безсиллі упав,
Та були у нас перемоги,
Дух миру над світом витав.
Щоб блудні сини повернули
І впали в покуті до ніг,
У щирості і без фабули
Молюся. Я – твій оберіг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702436
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.11.2016
автор: Шостацька Людмила