Вітер всю ніч нуртував,
Бився крильми у вікно
І на шматки роздирав
Осінню шите панно.
Темряви чорна гуаш
(Вічний класичний барвник)
Вітер стискала, що аж
Той переходив на крик.
Місяць - посрібдений диск
За височенний димар
Перечипивсь і завис
Серед кошлатості хмар.
Замкнутий простір кімнат.
Трохи тепла десь на дні.
Плаче дощем листопад...
Сумно, так сумно мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702472
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2016
автор: alfa