Ми вас, небесні, пам’ятаєм,
із нами будете завжди,
невидимі ви і триває
той шлях, який ви почали.
Він не закінчений, по ньому
потрібно далі нам іти:
замінює одна епоха іншу,
минуле не бажає відійти.
Із темрявою в душах доведеться
стикатись: хоче вичавити знов
совок, який ще залишився,
іде, чужу знов забирає кров.
Майдан і символи свободи,
яка приходить і завжди жила,
і поступово день приходить,
така закономірність у життя.
Ховається ніч ще у закутках
душі і простору, і хтось
із нею ходить так назавжди,
комусь прожить не довелось.
Життя навколо знов триває,
цінуєш у ньому більше знов
своє достоїнство й свободу,
життя і Україну, і любов!
11.2016.
Фотографія автора.
Київ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702505
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.11.2016
автор: Светлана Борщ