Дні сповзають по шибці безглуздо,
Ще лиш трохи - і згине вже й осінь.
А у серці шипами загрузло:
Ти – далеко. Чекаєш і досі?
Рветься криком десь голос юначий,
Чи то виє в душі завірюха:
- Я для тебе щось трохи ще значу?
В телефоні у відповідь - глухо.
Як сказати, що ти - моя доля?
Роздирає мовчання легені.
- На все добре, - шепочу я кволо,
Проковтнувши зізнання шалені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2016
автор: Оксана Дністран