Все
просто чудово.
Всі
просто чудові.
Короткі, куці чи довгі.
Шиншили, кішки чи доги.
Люди на дні й на вершині.
Трудодні та машини.
Все
просто і складно.
Всім
у просторі складно.
Плити — земні й шоколадні,
скла́дні церковні у ладані
плавляться від нетерпіння.
З пащ — то молитва, то піна.
Все
просто дратує.
Всі
простір дратують.
Гострим до сліз рататуєм
вгостять як слід на тортурах
шеф-кухарі й шеф-начальство.
Тортом частують нечасто.
Цей
простір, мов листя.
Все
просто — молися.
Вдаль грозяться поплисти
мізки, хмарки і плити
шоко|ладні та літо|сферні.
Щоки — в ладані, літо — в спермі.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702683
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.11.2016
автор: Олександр Обрій