Не клич її, вона прийде сама,
Холодна, білокоса , норовлива.
Мінливе сяйво світиться тремтливо,
крізь хмари проникає крадькома.
Чекай її, на воду не дивись,
Вона прийде, як заясніють зорі
І закружляють бурі в непокорі,
Вітрами заколисуючи вись.
Пізнай її, дзеркал не розбивай,
Кришталь її душі міцніш від сталі.
Застигли візерунками печалі.
Вона прийде,ти просто почекай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2016
автор: Оля Андрієвська