"Безсоння вигризають серцевину…"

**
Безсоння  вигризають  серцевину    
Із  зовні  залишається  кора  
Болючих  роздумів  пісок  і  глину
Черпає  ніч  із  зоряного  дна
Непевний  шлях,  розбиті  перехрестя
Нещадна  наближається  гроза
Америка  прийме  нове  пришестя
Колоду  карт  збирають  під  туза  
Петляють  яструби  високим  небом  
Один  лихий,  а  другий  не  в  собі
У  нас  стерв’ятник  мається  над  степом  
Палає  схід  від  братньої  снаги  
Куди  ж  поділася  та  клята  вдача?
Де  занапащене  дурне  теля?
Болить  душа  та  втомлена  не  плаче  
Не  сил,  не  сліз  у  неї  вже  нема  
Майдан  оточують  байдужі  спини
Тюрма  страждань,  пустий,  мерзенний  дім…
С  губ  не  зникає  ревний  смак  полину    
Повсюди  сморід  –  чи  вітчизни  дим?
Вже  третій  рік  закрито  щільно  двері  
Що  у  Європу,  що  в  правдивий  Світ  
Всі  обіцянки  стигнуть  на  папері  
Дамоклів  меч  зірветься  в  одну  мить    
Розбитий  шлях,  розбиті  перехрестя
З  далеку  насувається  гроза    
Буремні  звістки  та  нові  пришестя:  
Болгарія,  Молдова,  чужина…
І  яструби  над  обрієм  кружляють  
Один  лихий,  а  другий  не  в  собі  
У  нас  каміння  ноги  розбивають  
Які  були  приховані  в  душі  
*
Десь  їде  шкапа  –  наша  вдача
Із  шкапи  шерсть  руда  летить  
В  багні  дорога  поросяча
За  миттю  потопає  мить…  [b]241116
[i][/i][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702716
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.11.2016
автор: nтравень