Думки, мої думки... Ой кучерявляться!
Біжать, пливуть, летять... є що й ховаються.
Думки мої, думки... Іноді сердяться.
Буває хмуряться, туманом стеляться.
О, скільки ж їх ясних! Не зупиняються.
Цвітуть мов маків цвіт, вдень розпускаються.
Думки мої, думки... Як народилися?
Ой, різні ж ви які! Звідки з'явилися?
Придумала сама?.. Із чого виткала?
Я вишиваю вас гарними нитками..
Бо хочу, щоб цвіли, в ласці купалися.
Бо хочу, щоб були , в добрі збувалися.
Нехай в усіх думки розквітнуть веснами.
Бо дуже хочеться, щоб мир принесли нам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702718
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.11.2016
автор: Надія Башинська