***
Кружляючи, з небес спадають квіти
Із Бога, груднем поцілованих, долонь.
Даруючи землі тепло і світло,
Зароджують у ній життя вогонь.
Вогонь, що запалає веселково
Весняним ранком у збентеженій душі,
Оселиться у сни, думки і слово,
У первоцвіт, у роси і дощі.
Скрижалі мрій здійматиме до сонця,
Щоб, як гадалося, усе-усе збулось…
І щастя в житнім полі за віконцем,
Щоб задзвеніло золотом колось.
І промінь заблукав в зелених вітах,
Всміхнулись сонцю пишні хмари в небесах…
Кружляють у танку небесні квіти,
Йде грудень по неходжених стежках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702841
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.11.2016
автор: Алла Гавришко-Бабічева