Це місто, нереальне мов примара,
Колись було суперником столиць,
Тут стукається готика у хмари
Загостреними шпилями дзвіниць.
Воно сюди спустилося із раю,
Куди щоранку відлітають сни,
По вуличках розвозити в трамваях
Такий казковий дух старовини.
У ньому хмелем дихають броварні,
Знайомим виявляється нове,
Спокусою заманює в кав’ярні
Та вечорами опера живе.
Це місто скрізь – у поглядах, у лицях,
У навіть невеликім вітражі,
На сонячно-лускатій черепиці,
У кожнім русі, слові та душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702870
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2016
автор: rutzt