Ранок дихає прохолодою…

Ранок  дихає  прохолодою.
Трави  зблідли,  мов  неживі.
За  якою  таємною  згодою
Править  осінь  дива  вікові?
За  наказом,  а  чи  за  порадами
Оголяє  фігури  тонкі,
Забавляючись  листопадами
розкриває  обійми  м'які.
Як  художник,  захоплений  фарбами,
Відтіняє  узори  крихкі.
Урочисто  спалахує  барвами
Проводжаючи  дні  гомінкі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702956
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.11.2016
автор: Оксана Пісня