Куди б не занесли мене дороги
Я завжди пам’ятатиму свій дім,
Бо всі мої і радощі й тривоги
Пройшли у нім.
Чи може доля десь мене закине
За сиві гори, за степи й моря,
Але до свого краю не загине
Любов моя.
Я буду пам’ятати Україну,
Свою матусю радісну й сумну,
Кохання перше, мову солов’їну,
Свою весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70318
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2008
автор: Эмила Сэрж