Грудень-хлопчисько затіяв зимову гру:
в сонце, як в грушу, поцілить груддям синиць.
За грушняком страхопуд – гувернер чи грум
гудить граків за дрібний антрацит зіниць.
Нижчає сонця грузило – важке, як гріх.
Ґрунт накладає грубозернистий грим.
Грудень – замерз і ніяк не відчинить сніг,
грубий паркан – грундштрихами зимових рим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703217
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.11.2016
автор: Любов Матузок