Станція осінь. Наступна - зима
І біг навпростець у пошуках дози
І виходу звідси для мене нема
Лиш холод і сніг та пекучі морози
Мені б у Нью-Йорк чи в столицю Данила
Байдуже куди...Лиш би щастя дістатись
А доля - чортівка так серце дражнила
"Змогла закохатись...Коханню віддатись"
Так страшно кохати й комусь дарувати
Присвячуть вірші рядки і склади
Продовжую й далі я дозу шукати
А доля кричить "Щастя бачиш - іди"
Я б спалила цей світ.І валюту всю світу
Я б знищила всі непотрібні субстанції
Аби повернути хоч мить того літа
Я вже під'їжджаю.Зустрінеш на станції
Станція осінь.Підвид мезальянсу
Оновлення сил. І етап ренесансу
Твоя байдужість так мозок виносить
А серце кричить і кохання все просить
Станція Осінь. Пекучий мороз
Твоє ім'я у різновидах доз
Любиш мене? Ти писав це всерйоз?
Утворимо разом почуттів симбіоз
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2016
автор: Sindicate