Зима відступила…і осінь вернулась болотом.
Дозрівшії квіти схилилися мокрі під плотом.
Душа ще не спить-у теплому літі літає.
Як щастя останнє тебе в тому літі шукає.
Щоб повернутися знову до променів сонця ранкових.
До запахів лип, зітхаючих лозів дністрових.
До верб, до гнізда де цокоче лелека.
Та все це сплило у вічність далеко.
І буде зима, і буде співати в трубі завірюха!
Різдвяний мороз ще крепко щипатиме вуха.
Та прийде Весна…і крига розтане і скресне.
І все ,що любила душа, знову воскресне!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2016
автор: nikola148