РАНОК
Дзеленчить, як будильник, трамвай,
Крає ніч від землі аж до неба…
Прокидайся, коханий, вставай!
День почався для мене й для тебе!
Хай там вітер і дощ за вікном,
Пізня осінь, кінець листопада –
Золотистим травневим вином
Грає кров, несказанному рада.
Вип’єм ранішню каву в бістро
І, пірнувши в щоденні турботи,
Ми розстанемось біля метро:
Я – на лекції, ти – до роботи.
Над конспектом, з пером у руці –
О кохання солодкий наркотик! –
Відчуватиму я на щоці
Поцілунку прощального дотик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2016
автор: Лавинюкова Тетяна