«Що за світ, що за час настав?» - питають всі,
а насправді ти потрібен лиш одному собі
і було це завжди – всього існування людського
мало було, щоб викорінити існуюче зло...
Як же ж дістало брехати, щоб цілі досягти,
йти по головах, щоб тебе нормальним вважали.
З кожним роль грати, щоб спільну мову знайти,
а як же ж інакше, хіба хочеш щоб живцем зварили?!
Світ де забули, що таке честь, правда і любов...
Стоп, яка правда і честь, яка нафіг любов?
В цьому світі брудному її ніколи і ніде не було –
в основі всього влада, гроші і підлабузництво було!
Ця система ламає сонячні промені світлих гвинтів –
гвинтів, що могли знищити сірість грязних днів,
але натомість і вони впали під натиском іржі,
залили алкоголем свою слабкість під назвою долі.
Коли ж нарешті зрозуміти і прокинутись час прийде,
що все це до неминучого самознищення світ веде,
що фальшиве життя собі і дітям у муках пітьми даєм,
хоч про віру та правильний шлях поголовно знаєм?
Лиш на одне ми маєм сьогодні справжнє право –
змінити систему і часу на це вже зовсім мало –
інакше система остаточно змінить на багно тебе,
а ТВ буде ідол, правда, бог і все життя твоє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703323
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.11.2016
автор: VictoR