Голодомор сльозами поета

До  Дня  голодомору  в  Україні

-  Чому,  чому  мамо́,  не  вивезла  мене
До  Праг,  чи  Мюнхенів    із  кладовища-вулиці?
Ти  ж  тиждень,  як  вже  вмерла...  Мене́  –  розпне?
Як  ту  надуту  тітку...  -  снилась...в    маслі  й  булочці...

Петро?  Ти  спиш?  Іду  в  сільраду...братик  –  спи!
Попро́шу  виїхати  десь  на  інші  села.
Я  вмію,  знаю  і  косу,  і  ціп  й  серпи!
Ну,  вже  пішла.  Та  ти  не  смикай,  чуєш,  стелю...

 -  Чекай,  сестра?  Скажи:  у  всіх  царів
Селяни  й  діти  мруть,  як  в  нас  в  селі  щоденно?

Сестра  не  чула  –  десь  пішла.  Й  чомусь  вгорі,
Здавалось  братику,  ситніше  жив  хтось  певний...

27.01.13  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703381
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.11.2016
автор: Юхниця Євген