Копирсався в душі. Гуркотіло там щось і стогнало,
То з полиць почуття, наче яблука, сипались вниз,
За дверцятами серце набрякло й яскраво палало,
Там душа, наче стерво, танцює безстижий стриптиз.
Вигинається вся із граційністю тої пантери,
Поцілунками вабить, в обійми мене зазива,
І нервово тремтять у безсиллі звабливі гетери,
Запекли почуття – як сідниці густа кропива.
І навіщо поліз? Краще зовні сидів би спокійно,
Від безстидного танцю збудився неначе пацан,
А тепер, щоб згасити примхливі думки ці надійно,
Ноги, самі по собі, мене понесуть в ресторан.
Там нап’юсь не води, а того, що у шлунку палає,
Заливаючи серце й шукаючи щастя на дні,
За годину від полум’я тільки жаринки літають,
А за дві все замерзне й засне у бентежному сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703387
Рубрика:
дата надходження 28.11.2016
автор: SAKHO