В сутінках мрійливо спить
Світло дня
Пара вогників горить
Ти і я
Хоч хижі примари
Кутають в хмари
Ночі бліде круглолице дитя
Та не піймати
В пітьму не сховати
Дві сонні іскри, що є ти і я (х2)
Я колиску сяйвом зір
Застелю
В ніжності тривоги всі
Утоплю
Хоч хижі примари
Вже незабаром
Рушать й по нас, ненаглядна моя
(Та)'Вони не знають
Де ми ся ховаєм
Дві сонні іскри, що є ти і я (х2)
Ширить нечисть у пітьмі
Мерву й жах
ось ми вже і не самі
в небесах
То хижі примари
Все ж відшукали
Прихисток наш, я не відаю як
Останній цілунок
Немає рятунку
Двом сонним іскрам, що є ти і я (х2)
Небо сповнили страшні
Пустка й 'мла
Як же боляче мені
В путах зла
Та зоряні пари
На зло всім примарам
з'являться в небі ще в безліч ночей
А наше кохання
Й останні зітхання
Житимуть в світлі небесних дітей (х2)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703441
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 28.11.2016
автор: Sirius Merry Man