Один тримає автомат, а інший дівчину за талію,
Один в Україні, другий в Італії.
Вітаємо, тепер ви перейшли обидва на високий рівень,
Все через упирів при владі, котрі наші соки пили.
Завжди, усі 23 роки,
Хм, а зараз вилізло нам боком все.
Понад усе я люблю свою Батьківщину,
Я дякую за те, що мама народила сина.
Якби я мав можливість виїхати назавжди,
То не виїхав би ніколи й ні за що.
Та краще з автоматом захищати рідну землю,
Ніж жити серед люду, що для тебе іноземцями завше будуть.
Судять, хай, хто хоче,
Якщо не Бог, то сатана вам розкриє очі.
І ви прозрієте тоді, але буде пізно,
Вам буде жарко, млосно, душно й тісно…
Гори, струмок, дерева сильні духом,
А я тим часом в місті серед руху.
І нас багато так, немов комах в комашнику,
Всі такі різні, але ж так мало справжніх тут!
О, запитаю тебе, друже, про що ти думаєш?
Про Іловайськ, напевно, про контужених?
Про всіх поранених, катованих, і всіх загиблих,
Про всіх героїв України? Чи про руске бидло?
Душа болить за той народ дезінформований,
Які цареві Іроду своєму прислуговують…
Ми наче живемо із ними на різних полюсах,
Надіюсь, наш народ у плюсі, їхній в мінусах.
Коли ти любиш Україну, рідну Батьківщину,
Коли ти їдеш по своїй землі в своїй машині.
Ти відчуваєш, що відстоювати є що,
У груди в цей момент так сильно б’є щось
З середини назовні птахом серце вилітає,
Коли ти знаєш, що тебе твоя дівчина кохає.
Так само в України сильно б’ється серце,
Коли її сини захищають її землі!
Гори, струмок, дерева сильні духом,
А я тим часом в місті серед руху.
І нас багато так, немов комах в комашнику,
Всі такі різні, але ж так мало справжніх тут!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703448
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 28.11.2016
автор: Інфант