Жив колись Їжак спокійно, оселедцем пишний чуб.
Звів хатину невеличку у лісочку, там де дуб.
Дуб шумів собі гілками, часто жолуді скидав.
І Їжак, в своїй хатині, теж спокійно проживав.
Та одного разу мимо Лис проходив... Подививсь
на хатину Їжакову та чомусь взяв й засмутивсь.
То ж тепер Їжак колючий, подивись, лишився сна.
Все пильнує, бо Лис ходить круг хатини недарма...
Перестань ходити, Лисе! Знаєм хитрощі твої.
В тебе ж є своя хатина... А на нашу – зась тобі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703513
Рубрика: Байка
дата надходження 28.11.2016
автор: Надія Башинська