====================
Моє ще ненароджене дитя,
Чи Бог тебе поклав у тепле лоно?
Чи хтиві нелюбов і забуття?
Та я, слабка, штовхну тебе
у спомин.
Бо я й сама не маю сил іти.
Така, як ніч: глуха, сліпа та темна.
Та мало б ти в моїм житті зрости
Із кволого й закоханого зерня!
Ти мало б стати гілкою, ростком,
Підсилити й сплести родів коріння.
Любов пестливо гріла батогом
Щасливу і пророчу ніч осінню...
Моє ще ненароджене дитя,
Чи Бог поклав тебе в вороже лоно?
Вже котру ніч катую себе я -
Катуй і ти мене, мале, до мого скону.
====================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703552
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.11.2016
автор: Суботнє сонце