МИТІ СПОГАДУ

І.
З  чиїм  дитинством  на  одній  нозі  то
У  млистім  листі  з  вітром  навстрибці,
В  криниці  з  сонцем  навперейми  літо
Вигойдує  канікул  манівці.

2.
Синцями  сутінки,  подряпинами  зорі
Вливають  схлип  солоний  болю  в  набряк  скронь:
Чия  ж  то  посмішка  —  солодкий  владний  порух  —
Торує  памороки  в  сум'ятті  безсонь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703642
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2016
автор: Пересічанський