Зігріта чужим теплом
ковтає пігулки болю,
ненавидить власну долю
коханки за темним тлом.
Зігріта чужим теплом
шукає душі причастя,
збирає по крихтах щастя
мов птах, що з одним крилом.
Сльоза у її очах,
задавнена безнадія,
ув"язнена в клітці мрія
літає лише у снах.
Нічийною бути страх
від розпачу біль у скронях,
букети троянд червоних
мов стяги любовних плах.
Розтоплений шоколад,
вино й філіжанка кави,
сміється Амур лукаво з
чуттєвих її балад.
З квітучих колись принад
лишилась лиш тінь розпусти,
в житті її темно й пусто
зів"яв без любові сад.
30.11.2016 Геник Лис
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703834
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2016
автор: Genyk Lys