***
[i]Учення – світло, а невчених – тьма, –[/i]
сентенція і їжаку відома.
Але навчатися – дурних нема
і, навіть, рідній мові, зокрема,
коли у темноти не всі удома.
***
Я [i]орфонеми [/i]не учив ніколи,
тому і каюсь, і караюсь я,
що є поети київської школи,
яких дратує епіка моя.
***
О! Є ціна шаленій боротьбі,
заради оживаючої мови.
Даруємо і людям, і собі
поезію воюючого слова.
***
Що мова розвивається,
відомо.
Але вона, сама собі на варті,
надійно захищається
удома.
Засмічувати видиме
свідомо
своїми «винаходами»
не варто.
***
Захищаю …армію свою,
і державу, і її основу.
І тому я заявляю знову, –
[i]на кордоні нації стою,
маю зброю – українську мову.[/i]
***
[i]Інакодумні, кривославні[/i]
жують освічені погани
насущний язиком повій,
допоки прісно і понині
душею злої України
орудує лукавий Вій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703876
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 30.11.2016
автор: I.Teрен