ТАКІ КОРОТКІ…

Залишу  я  печаль  і  холоди
Там,  за  дверима,  і  зайду  до  хати.
Й  тобі  самому  холодно...  Зайди,
Бо  так  не  хочу  знову  я  втрачати...
Закриємось  минулого  ключем,
Знайду  свої  вельветові  халати,
Відчую  той  розкішно-теплий  щем,
Який  ні  з  чим  ніколи  не  зрівняти...
Настояне  вино  самотніх  днів
І  свічка,  що  уміє  танцювати,
У  цей  осінній  вечір  знов  мені
Повернуть  все,  що  ти  тоді  розтратив...

Невже  я  дочекалася  тепла.......
У  листопаді  приторно-солодкім,
Де  гріють  душі,  там  немає  зла
Й  осінні  ночі  нам  такі  короткі...

                       -          -          -

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2016
автор: Наташа Марос