Хай мені дорікне, хто не знає гріха
душу горем чужим розбити:
шкаралуща стіни лицемірства кріпка,
лоб мій — ось він, дивись! — кріпкіший!
Стіну цих зазивних крокодилячих плачів
приміряв я горбом співчуття —
як свої п'ять, облуплених долею, пальців,
знаю стіну, стіною облуплений, я!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703889
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.11.2016
автор: Пересічанський