є миті поетичніші поезій:
дахи цілує найтихіший сніг,
рука руки шукає обережно,
коли порушити мовчання гріх
залишені удвох у епіцентрі чуда,
"спасибі, Боже, що ми досі є,
за те, що несказанне б'ється в грудях,
за те найочевидніше: живем,
за те, що вчора й завтра не існує,
що час в гіллі принишклому заснув,
що магія проста, як найніжніше руно,
ще де-не-де не втратила вагу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2016
автор: Віталій Стецула