А в тебе було так, що ти зачинив двері
Колись жебраку перед носом ввечері.
Або навушники у вухах, у кармані плеєр,
Коли до тебе хтось звертається у дворі.
Пакет сміття в руці, в душі сміття,
Ти йдеш на смітник, душа у небуття пливе
У небо тягнуться у вирій душі цигарок,
З пакету вирвався на волю кислий огірок.
У когось рок рубає, а у тебе реп,
Приємний аромат з вікна – чай, саусеп.
Знай, що у серці померло спогадів багато,
Це так тривіально – дорослими ставати.
Вату не катай, займися ділом хлопче,
Тобі також бувало лінь зранку протирати очі?
І відточувати майстерство в своєму ділі,
Найлегше відказати: «Это мы не проходили».
Сіреньке «Джілі» стоїть поміж дерев у болоті.
Не навчили власника берегти природу.
Бувало в тебе це усе у різних ролях?
Бажаю я тобі не відчувати себе у неволі.
А на подвір’ї комусь самотньо, комусь так сіро, комусь так вільно.
А іншим сильно хочеться поринути у спогади,
А хтось комусь (просто) в цей час не догодив.
А в тебе було так, що ти дзвонив у двері,
Господарі удома, та не відчиняли тобі.
Або звертався до якогось хлопчини з плеєром
Про допомогу не собі, а він не чув..Ні?
Сидиш на кухні, п’єш чай з саусепом,
У тебе рок рубає, а хтось цікавиться репом.
Ти бачиш за вікном когось з пакетом для сміття,
Твоя душа як і його – летить у небуття.
Тут ненароком вилітає із пакету огірок,
Оце то так – він не підняв, - за кроком крок.
В твоєму серці теж померло спогадів багато,
Це так тривіально – дорослими ставати!
Допив чай, недопалок закинув у відро,
Нема коли скучати – треба їхати в село.
Там нарубати дров своїй старенькій ненці,
Вона найкращою ще довго буде в тебе в серці.
Узяв ключі від дому, узяв ключі від тачки,
Відкрив підручник з біології, дістав заначку.
І вийшов з дому, підійшов до своєї «Джілі»,
Подумав: «Як багато розвелось автомобілів»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703918
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 30.11.2016
автор: Інфант