[b]“Боголюби”. “Боголюби”!
“Боголюби”, “Боголюби”! Лоби порозбивали,
Кров’ю братів та сестер лиця умивали,
Розпинали, катували не за саму віру,
Куди діли своє серце і любов зарили?
Кричите що? Любимо Бога! За нього поляжемо!
А брата православного в цей час в кайдани в’яжете!
“Боголюби”, “Боголюби”! Слухнянії діти,
Куди вкажуть отці-батюшки туди вам і бігти.
“Боголюби”, “Боголюби”! Серце вже в тумані,
Нагрішили, відмолили, всім повідпускали.
Ранком встали гріх забули, всіх на хід послали.
Що ж ви робите такеє? Чи ви божі люди?
Людей зненавиділи, горе всім вам буде.
Не того пастиря серце ваше чує,
забули Хреста - милосердя забули.
Закидали камінням почуття та волю,
не прощаєте ви людям така ваша доля.
“Боголюби”, “Боголюби”!
Зачерствілі Душі свою ж спасаєте,
а іншую душим?
Боголюби! Боголюби! Відродіться люди![/b]
[i]Київ (05.06.14)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703955
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 30.11.2016
автор: Андрій Круча