І будуть артерії рік впиватись в потріскану землю,
І будуть у них пульсувати блискучі риби,
І будуть міста біля рік виростати чи села
І будуть пОміж хібар будувати садиби...
І будуть хребти синіх скель випинатись назовні,
І будуть у них замість шкіри трава і квіти,
І будуть у них всевидЮщі очі - вершини,
І будуть підвласні їм зорі й далекі орбіти...
І будуть землі дихати паром, ковтаючи зерна,
І будуть дзвеніти серпи у жнива колосИсті,
І будуть падати в серпні достиглі ночі
І будуть співати їм оди - псалми голосисті...
І будуть...
І будуть колись...
А поки мовчання...
Вітер і пил, пісок і німе каміння,
І погляд згори (навряд чи вийде нарівні),
В долонях нема води, хоч в кишені є трохи насіння...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703967
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.12.2016
автор: ameli-meli