Можливо, востаннє…

Знову  ми  віч-на-віч,
Як  умовлено.  Звідки  той  щем?
Розірвалася  ніч...
Пролилася  холодним  дощем...

У  осінніх  полях
Заблукало  кохання.  Дивись-
Нами  пройдено  шлях
Від  СЬОГОДНІ  до  того  КОЛИСЬ

У  минуле...  Ми  там
Омивались  у  щастя  дощах.
Повернулись.  Пропа-
Ло  бажання  у  хтивих  очах.

І  можливо  востан-
Нє  ти  нині  моя.  То  іди
Споминати  кохан-
Ня,  шо  вже  відійшло  назавжди.


©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2016
Свидетельство  о  публикации  №116120101021  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2016
автор: Серго Сокольник