Колись був добрий звичай між рицарства:
Як тінь негідна ляже коло імені,
Зрятує лиш звитяга - не багатства.
Чи служби відданого, чи своя, бліда.
Вінчають меч достоїнства знецінені...
Пускає блискавки нещерблена рука.
Тепер купецький звичай між мужами.
І лиця на вагу в теперішній порі.
Негідний більш - пишніша тим заграва.
Всім серце переймають шахраї.
Річ алебастр, по ній черлена справа -
Вершечок поступу над вигадки старі.
Чи хто завважить мідно-тьмава слава -
Сьогодні визначає рицарів!
30 листопада 2016 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704083
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.12.2016
автор: Люба Скоробогата