Жиє собі у Львові моя цьоця
і дифіляду робить дню навстріч,
коби вона була собі здорова,
премного кавалєрів, в тому річ.
А пити каву йде вона до Площі,
у замку хтось рихтується на лад,
бо так до цьоці хоче на здибанку,
що йому треба гелікоптера в гараж.
Як моя цьоця вийде до балкона,
присяде до фотелю, м’яко там,
тогди будут з усіх єнших балконів:
"То файний ранок!" - кажут тілько так.
З креденця озьме пляцка шмат до кави,
буде гадзета, а ще трохи молока,
поважний пан у кав’ярні, що напроти,
захоче пляцка, бо там цьоця отака.
Най жиє цьоця, всі їй будуть блага,
шляк трафить кавалєрів лише десь,
бо моя цьоця є поважна пані,
у кавалєрів уривається терпець.
Жиє у місті Львові моя цьоця
і є багато тамка гонорових пань,
а на балконі - пляцок з мармулядов,
у кавалєрів буде час до дифіляд.
Текст пісні.
30.11.2016.
Словник: http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2291
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2016
автор: Светлана Борщ