[i]Мої вікна не бачать сонця,
Мої двері ведуть нікуди,
Упавши на світ випадково,
Я вдарився в гущу абсурдів...
Недільна школа не скаже,
Що сховане в Тобі самому,
Вчителі - сивочолі юнці
Нервують в перерві між боєм...
Роздавши усім " на горіхи "
Похмуре домашнє завдання,
Наче гріх за дитинство веселе,
І розплата фантазійного часу...
А в ю тюбі грають джаз - скільки хочеш.
Згустки енергії по моніторі.
Останній плацдарм перед поштовхом в небо -
Набравши повітря ротом голодним,
Слухати звуки Серцевих Завихрень
В системі планети Тривожних Зітхань...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2016
автор: Мандрівник