Немає рамок. Ілюзорно межа проходить поміж нас.
Ми, як корінням, чи лозою, назавжди сплетені і час
Нас водить вогким лабіринтом надію хибну нам дає
І віру нам дає тендітну, що світло попереду є.
Здається кожному, що правий, що треба вперто йти вперед,
Бо манить те далеке сяйво, мов щастя бажаний рецепт.
...Багет золочений ти знайдеш із візерунком непростим.
Так випадково і назавжди поділиш нас на два світи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704581
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2016
автор: Olyana