Я чула, що шепоче дощ... Він вже полив і плющ, і хвощ.
Маленькій яблунці сказав тихесенько: "Рости! Рости..."
А вітер грушку поламав, він їй шепнув: "Прости! Прости..."
А там, де гнеться верболіз, прогнав додому сімох кіз,
бо гризли вербу молоду. А пастуху крикнув: " Іду!...
Отару вже додом гони... Трудились ніженьки твої !"
Він біг із річкою. Шумів... Він наше полечко полив.
Хотіли ж пити гарбузи. Просила й морква: "Поможи!"
Пити хотіли кріп і біб, то ж дощ мерщій туди й побіг.
Злякались малі огірочки, всі заховались під листочки.
Бо ж гарний дощик йшов... Рясний!
Сміявся пастернак: "Лий! Лий!"
Я чула, що сказав їм дощик...
–Ростіть на кашу і на борщик!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704636
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 04.12.2016
автор: Надія Башинська