Світ раптом з’їхав з глузду, збожеволів.
Чи сумувать тепер, чи бунтувать?
Ми у війні, у відчаю, у болю
Почали насолоду відчувать.
Навкруг брехня, ненависть, кров і смерті.
Розчарування є, немає сліз.
А нам віщають бовдури уперті,
Як все прекрасно, головне – безвіз.
Відкрито вже (навіщо сантименти?)
Медалі вішають на груди шахраям,
Придурків обирають в Президенти,
І влада достається крадіям.
І кожен, хто прийшов, немов чередник
Оманених пасе отару мас,
Мовляв, зробив помилку попередник,
А я вже покажу вам майстер-клас.
І прикро все, і просвітку не видно.
Життя настало складне і гірке.
А людство, й це мені найбільш огидно,
Байдужливо підтримує таке.
Здавалося б, історія – наука гарна.
Але навчити дурня – то є справа марна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704697
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.12.2016
автор: PashaMorozov