Безлистий парк – мов натяк камасутри:
там вітру простір в безлічі шпарин.
А небо вбралось в екзотичні хутра
якихось дивних рідкісних тварин.
То сніг, то дощ. То раптом дощ із снігом.
Картатий брук змінився на муар,
лякає ожеледиця набігом
і двірники пильнують тротуар.
Дорога в лавку млява й неохоча.
І в сонця зранку настрою нема.
І на каштані вóрони пророчать,
що в цьому ґерці виграє зима.
Лиш парк давно своїй скорився долі,
закинув одіж в шафу до весни.
Ґвалтує вітер стовбурини голі,
впадають крони в летаргічні сни.
04.12.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704734
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.12.2016
автор: Галина_Литовченко