Чомусь люблю тріскучий цей мороз,
Веселі іскри на снігах пухнастих.
Зима за діло взялася всерйоз -
Пишнніє в білопінності лапастій.
Небесна гладь, безмежна і ясна,
Вдяглася у безхмарність волошкову.
Голубить сонце душу аж до дна,
Картина зачаровує казкова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2016
автор: Оксана Дністран