***

Ми  впали  птахами  вниз  до  безсилля  
І  серце  більше  не  палає,  не  горить  
Ми  не  змогли  втекти  крізь  це  божевілля  
Ми  впали,  та  нічого  вже  і  не  болить
Понівечені  душі  здійняли  плам'я  з  сліз
Горить  вогнем  кохання  і  майбутнє  
А  попіл  з  неба  осипається  униз
Породжує  те,що  неможливо  нам  забути
Поворухнувшись,  нам  бракує  слів  
Вже  в  серці  не  бурлить  гаряча  кров  
Не  зрахувати  скільки  потонуло  кораблів
І  скількох  душ  стратила  любов

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2016
автор: Bogovskaya