Не думала, що я коли-небудь про це згадуватиму або писатиму в Клубі поезії. Але колись мені приснилося, що я три дні підряд ходила своїми бродівськими вулицями, задерши голову вгору (і небо було синє). А на третій день, коли я сиділа за столиком в себе в дворі, прилетіла літаюча тарілка і забрала в мене мій товстий зошит з віршами і малюночками.
Сон був порівняно низької яскравості і нульової емоційності.
Я буду тут розказувати, що відбувається на небі, якщо буде настрій. А відбувається там переважно ось що: пересуваються хмари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2016
автор: Надійка Голобородько