Потяг див

[color="#9e0c0c"]Розкриває  небо  чарівний  мішок,
Пошитий  ясними  зірками,  
Спалахує  зимовий  танок  -
Снігопадом  триває  віками.
Такі  дивні,  блискучі  сплетіння
Тихо  падають  на  ковдру  снігів,
І  золоте  мерехтіння
Не  дає  щоб  час  надалі  плив.
Прямує  диво  -  потягом  у  даль,
Щоб  зустрітись  на  пероні,
Зняв  завіси  і  вуаль,
І  опинитися  в  долоні.
Відлічи  хвивлини,  загадай  бажання,
Прибув  на  зупинку  потяг  див  
І  всі  особисті,  даремні  вагання
Дай  щоб  він  назавжди  зупинив.  
 [/color]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705036
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.12.2016
автор: Женя Смайл