Коли виходжу в передмістя я,
Стає стократно дихати вільніше,
Весною - чутно співи солов’я,
Зима - снігами кутає тепліше.
Тут наче ближче до судин землі,
Усе буяє з притаманним хистом,
Спадають з пліч турботи чималі
Осіннім легковажним падолистом.
Душа вбирає піднебесну синь
І умліває з надміру краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2016
автор: Оксана Дністран