Ми на хвильку забули, що гості
на планеті, що зветься Земля.
Ми, наповнені хитрої злості,
носим гордості модне вбрання.
Ми відважно вдивляємось в погляд,
що соромиться наших думок,
і розширюємо "лжесвітогляд"...
Почорнів життя чистий листок.
Ми на хвильку забули...О, Боже,
Дай згадати й покаятись час!
Так вертатись додому негоже!
А тим часом вже вогник загас...
Більш нічого не треба. Так тихо.
Вже немає "на благо" брехні.
І, немовби, ніколи й не дихав
і не жив-гостював на Землі.
Ми на хвильку згадаймо, що гості
на планеті, що зветься Земля.
Скиньмо з себе одежину злості...
Тільки хвильку триває життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705133
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.12.2016
автор: Ксенія Фуштор