Життя це що? Невже буденність сіра,
кухонних справ плаский пріоритет,
чарівності насправді неможливість,
незустріч із натхненням тет-а-тет?
Платня висока за провалля часу:
наповненість - ціна життя, отож -
бессоним ячанням, сумуючи щоразу,
шматую ночі...і кричу: "Опрош!"*
Вдивляючись приречено у вікна:
Світ за очі, і:-" Гой-я-гей!" - у путь,
злетіла би - парована лебідка,
(тож чи чорти в полон мене візьмуть ? !))
Вертатимусь - лиш поглядом із неба:
здивована, промовлю: -"…височінь…"
Втікатиму - бо є в тому потреба
щоб бачити світанки, сяйво, й тінь…
Чи спробувать себе на вірність думці?
Для віршувань потрібен дар, огонь.
Як крила - розгорнувши в небо рУці -
відчую, що я - є, і це - не сон.
*Так запрошують у нас дарувати наречених
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705174
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 07.12.2016
автор: norma Ardeko