Чи буде час, як мріялось колись, –
На хвилях безтурботно-вечорових
Зі смаком самобутньо-солодовим,
Де у польотах пізнається вись?
З недбальства закисає зрілий мед,
Щезає з часом і у крил пластичність,
В чарунки запечатується вічне -
Відомо це всім бджолам наперед.
Тож носиться нектар у спільний дім,
Щоб разом до весни дожити всім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2016
автор: Оксана Дністран