Мій тато тепер із каменю
Пішов на війну і став кам’яним
обличчям на меморіальній дошці,
біля входу у школу, мій тато ходив
в мою школу, тепер ходять до нього.
Мій тато тепер із каменю і
до нього тепер водять екскурсії
а він іще мій?
Мій тато із спогадів, мій тато із боляче ой,
мій тато робив будівельником, але сам не був
цеглиною, з граніту ніколи не був.
Мій тато руки мав і знає математику.
Вони кажуть його нема, так он висить його обличчя.
Вони кажуть він - герой.
Він знає математику і він герой.
Він іноді сварився із мамою і він герой. Із каменю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705260
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.12.2016
автор: petra pan